ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
В.В.Орел к. філол. н. І.О.Талаш
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
У статті розглядається одна з найбільш актуальних проблем педагогіки – підвищення пізнавальної активності учнів початкової школи. Розглянуті поняття «інтерактивна технологія навчання», «пізнавальна активність» та висвітлені педагогічні умови організації інтерактивного навчання в початковій школі. Ключові слова: досвід, інтерактивні методи, інтерактивні технології навчання, пізнавальна активність, пізнавальний інтерес, рівні пізнавальної активності.
Постановка проблеми. Школа має бути не підготовкою до життя, а власне самим життям. Сьогодні спостерігається перехід школи на курс, який має забезпечити створення можливостей для учнів займати не просто активну, а й ініціативну позицію в навчальному процесі. Найбільшою мірою таким вимогам відповідають інтерактивні технології навчання. У зв’язку з цим є надзвичайно важливим дати визначення самого поняття й сутності цих методів, їх відмінностей від інших.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі була в центрі уваги таких дослідників, як: О.Єльникова, Г.Коберник, О.Коберник, О.Комар, Т.Кравченко, М.Крайня, Г.Крівчикова, В.Мельник, Л.Пироженко, Н.Побірченко, О.Пометун та ін., – які обґрунтували доцільність застосування інтерактивних методів для підвищення ефективності процесу навчання. Теоретичні аспекти, пов’язані з визначенням сутності інтерактивних методів, їх класифікації, виявленням найбільш поширених й ефективних їх видів для розв’язання навчальних завдань висвітлені в працях російських (О.Коротаєва, Г.Мітіна, Г.Самохіна, С.Стилік, Н.Суворова, Г.Шевченко) та українських (Н.Коломієць, А.Мартинець, М.Скрипник, Л.Пироженко, О.Пометун та ін.) учених. Проблема використання інтерактивних технологій в початковій школі стала предметом наукових розробок І.Беха, І.Божович, Л.Виготського, Н.Коломієць, Л.Куликової, М.Левітова, А.Люблінської, А.Матвєєвої, Д.Ольшанського, С.Рубінштейна, О.Скрипченка та ін. Однак, аналіз літератури показав, що зусилля науковців спрямовуються переважно на визначення сутності інтерактивних методів навчання, розробку різних видів таких методів, залишаючи поза увагою визначення дидактичних засад їх ефективного використання в навчанні молодших школярів. Це утруднює належне запровадження інтерактивних методів у практику початкової школи, призводячи іноді до перенасичення ними навчального процесу, або навпаки залишаючи їх поза діяльністю вчителя й учнів. Мета статті – окреслити теоретичні засади та розкрити педагогічні умови організації інтерактивного навчання в початковій школі.
Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interakt», де «inter» – взаємний і «act» – діяти. Відповідно, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу (полілогу). Інтерактивне навчання – це педагогічна система, заснована на спільній діяльності, що здійснюється засобами комунікації, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [1, с. 3].
Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність». В освітній практиці є розмежування таких понять, як «освітня технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання (виховання, управління)», оскільки кожне з них має свою ієрархію цілей, завдань, змісту [2, с. 41]. Відповідно до цього, інтерактивна технологія навчання – це технологія моделювання шляху освоєння конкретного навчального матеріалу (поняття) в межах відповідного навчального предмета методами інтерактивного навчання.
Останнім часом інтерактивні технології швидко поширюються серед педагогів. Обговорюються теоретичні основи інтерактивного навчання, а також простежується використання цих методів на практиці у кращих учителів. Ми називаємо викладання і навчання інтерактивним, якщо під час заняття між учнями, а також між учнями й учителем спостерігається високий рівень взаємодії. Така взаємодія зазвичай відбувається у формі обговорення, яким чином вирішити ту або іншу проблему та наскільки прийнятне запропоноване рішення. Мабуть, найбільш важливо тут зрозуміти, що процес вирішення проблеми стає таким же важливим або, можливо, навіть важливішим, ніж сама відповідь, і це пов’язано з тим, що метою інтерактивної методики є не просто передача інформації, а завдання прищепити учням навики самостійного знаходження відповідей.
Завдяки ефекту новизни й оригінальності інтерактивних технологій при правильній їх організації зростає зацікавленість учнів до процесу навчання, підвищується їх пізнавальний інтерес. Не випадково інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції. Стійкий пізнавальний інтерес – ознака готовності дитини до навчання в школі, є основою її пізнавальної активності на уроках. Ознаками активності учнів на уроці виступають такі елементи: запитання учнів до вчителя, однокласників; схильність до аналізу помилок, критичність; використання отриманої бази знань; участь в колективній роботі класу (доповнення, виправлення помилок товаришів, бажання висловити власну точку зору); прагнення дізнатись причину та наслідки явища; самостійне опрацювання літератури з теми; вибір складності завдання; самоконтроль, самооцінка, аналіз власних пізнавальних і практичних дій [3, с. 35]. Завдяки таким ознакам можна визначити рівень активності учнів у процесі навчання.
Ураховуючи ознаки активності учнів на уроці, науковці виділяють такі рівні пізнавальної активності учнів: 1) низький – учитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує, як розв’язується завдання, а учень слухає, записує, пригадує повідомлене; 2) середній – завдання розв’язуються сумісними зусіллями вчителя й учнів; учні залучаються в частковий пошук; 3) високий – самі учні здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання. Ці рівні не ізольовані один від одного, вони взаємопов’язані, можуть співіснувати та відповідають шкільному віку. У педагогічній діяльності вчителя піднесення активності учнів до рівня самостійності є одним з головних завдань. Використання інтерактивних технологій навчання буде ефективно впливати на підвищення пізнавальної активності учнів, якщо: учитель володіє технологією включення інтерактивних методів навчання в учбовий процес і забезпечує керівництво ним; здатний зробити оптимальний вибір форм і методів мовної освіти, які враховують вікові й індивідуальні особливості дітей; уміє створити сприятливу атмосферу в класному колективі під час уроку.
Для вчителів-початківців розроблено практичні рекомендації щодо методики організації інтерактивного навчання:
- проблемне формулювання теми занять;
- організація навчального простору, який би спонукав до діалогу; - мотиваційна готовність учнів та педагогів до спільних зусиль в процесі пізнання; - створення спеціальних ситуацій, що спонукають до інтеграції зусиль для розв’язання поставленого завдання; - вироблення і прийняття правил навчальної співпраці для учнів і педагога; - використання «підтримуючих» прийомів спілкування, доброзичливі інтонації, уміння ставити конструктивні питання тощо; - оптимізація системи оцінки процесу й результатів спільної діяльності; - розвиток міжгрупових і міжособистісних стосунків аналізу та самоаналізу.
Після вирішування організаційних питань, пам’ятаючі про вимоги до інтерактивного уроку та його структуру, потрібно обрати методи навчання, розробити відповідні дидактичні засоби, що повинні сприяти підвищенню пізнавальної активності учнів.
Висновки. Отже, реалізація інтерактивного навчання вимагає від учителя створення певних організаційних і педагогічних умов, чіткого розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу. Слід поступово вводити елементи інтерактивних технологій на окремих уроках, починаючи з найпростіших.
ЛІТЕРАТУРА
1. Пометун О.І. Інтерактивні технології навчання: [методичний посібник] / О.І.Пометун та ін. – Умань, 2003. – 68с. 2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : [навч. пос.] / І.М.Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 218с. 3. Амонашвілі Ш.О. До школи – у шість років / Ш.О.Амонашвілі; [сост. И.Н.Баженова] // Педагогический поиск. – К.: Рад. шк., 1988. С. 3-46.
Вся беда в том, что линейка была в дефиците, а сейчас деньги.И потом,...завод мне дал столько знаний, что не каждый институт это способен вдолбить. Из этого я понял, что знания с практикой способны выковать СПЕЦИАЛИСТА. У нас на авиационном заводе все лучшие инженера стали те, что пошли от станка.
Возьмите тетрадку ученика. И попытайтесь прочесть. что там написано. Почерк-каракули! Опять вводить "чистописание" в начальной школе? Да! НО на клавиатуре !!! Обучить ученика печати всеми пальцами, методом "слепой" печати! Прогресс не остановить. Пусть не каждая семья может купить компьютер, но надо что бы каждая школа имела такой класс. Но нельзя совсем отбросить ручку и тетрадь, что бы при отключении электроэнергии, мы не "онемели". /Благодаря эффекту новизны и оригинальности интерактивных технологий при правильной их организации растет интерес учащихся к процессу обучения, повышается их познавательный интерес. / Считаю, что автор прав. Дети быстрее и сознательно втягиваются в процесс обучения если его,процесс, подать ввиде игры. / Следует постепенно вводить элементы интерактивных технологий на отдельных уроках, начиная с самых простых./ авт./ ...и как можно раньше. Вот только придётся менять некоторые правила в соответствии с клавиатурой. Или вводить дополнительные символы на клавиатуре. Но это технический вопрос. И он разрешим. Труднее преодолеть психологический барьер.
Не рановато ли переводить школьное образование на рельсы самообразования. Я понимаю. что компьютаризация дает толчек к єтому, но как я наблюдаю . не все с огоньком пристрастны к компьютерам, да и не все семьи способны приобрести эту технику. Я вспоминаю свою пору, как меня ломал преподаватель через колено, за то ,что я не имел логорефмической линейки. Доломал до того, что я плюнул на школу и пошел на завод, правда потом доучивался в вечерней школе.
Вот верно ведь замечено, что потом пришлось идти и учиться! Человек учится всю жизнь. Сделать так, чтоб маленький человечек-школьник чувствовал себя уверенно и заинтересованно с первого класса - вот наша первейшая задача. И пусть не хватает ПК в школах,отсутствуют (или единичны) другие "умные" подсобные средства обучения -- важно создать в классе атмосферу желания получать знания, т.е. пробудить интерес к самостоятельному образованию.
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
